Цього дня ми багато сперечалися, чи це 5 чи 6 річниця майдану. Офіційно цей день почали відзначати у 2014, але ж революція почалася у 2013! Нечасто я проводжу осінь в Україні, тому завжди намагаюсь побачити побратимів у Києві в цей день. Оскільки Зеленський все більше стає схожим на Януковича, то перекличка – обов’язкова!

Фото побратимів у музеї Революції Гідності.

Річниця, 21/11/2019, виявилася багатою на події, є що додати до спогадів на цей день. Приїхав до Києва у обід, пройшлися місцями бойової слави. Раптом на Європейській площі побачив прапори НАТО та клубму до 70-річчя створення організації. Приємно, що столична владапривчає киян до цих прапорів.

Прапори НАТО на Європейській площі Києва.
Клумба ювілею створення НАТО у Києві.

В Українському домі до останнього був музей майдану, вже нема. Зараз там проводяться мистецькі заходи, будинок відреставрували. Можливо, для Зеленського, який колись заявляв, що переїде з Банкової на Європейську. Музей Революції Гідності все ж знайшли у профспілках. Пара невелих кімнат, а сам музей мали побудувати на Алеї Небесної Сотні.

Музей Революції Гідності. Кімната з артефактами.

Зайшов до музею. На першому поверсі кімната з артефактами та відео. Музейники збирають речі з майдану, у яких є історія. Пропонують принести речі, записати відео інтерв’ю про події, коли ця річ стала у нагоді. Долучайтеся, панове! На стенді є ікона. Виявляється, під час революції у наметі жив іконописець та малював ікони, одну з яких пожертвував музею.

Музей Революції Гідності. Кімната з мапою та фото майдану

Зайшли на другий поверх музею, тут є мапа на полу з вказівниками, що де було розташовано. Одразу почалися суперечки, чи не була барикада вище по вулиці, ітп В залі покзають на великому екрані відео революції, здається, вироблено групою Вавилон.

Музей Революції Гідності. Мапа майдану, на стінах намальована барикада.

Я довго ходив по цій мапі, бо є що згадати. На кожному перехресті, кожному закутку щось відбувалося, що змінило тебе назавжди. Для мене слова “зима, що змінила нас назавжди”, не просто слова, і поринути у спогади варто. Рекомендую усім цей безкоштовний музей!

Музей Революції Гідності. Фото будинку Архітекторів, де я провів багато часу
Музей Революції Гідності. Спілкуємось з екскурсоводом про майбутнє музею

Кілька хвилин спілкувався з екскурсоводом про майбутнє музею, який мали побудувати на Алеї Небесної Сотні. Усі тендери пройшли, гроші переказані на рахунки забудовників. Але прокуратура досі не закінчила слідчі дії, тому будувати не можна. Підрядник вже рік тому отримав гроші, але дозволу на будівництво досі нема. Я вже колись казав, що прокурор Горбатюк за 5 років не довів жодної справи, і при новій владі, яка не хоче розслідувань, шансів нема. Ми ризикуємо залишитися і без покарання винних, і без музею. Свого часу суперечка з друзями-правозахисниками закінчилась тим, що мені сказали, “ти хочеш музей замість надії на покарання винних”. Ем, так, я не маю надій. Але маємо лишити пам’ять для нащадків. Після музею ми, вже натовпом, пішли до КМДА, де відбувався якийсь мистецький захід.

Мистецький захід у КМДА

Колись у цій залі у КМДА спали майданівці, а понад стінами стояли столи з канапками та чаєм. Зараз показали кіно британця про розквіт української культури (мода, кіно, музика), який став можливим через участь митців у переродженні суспільства. Як на мене, ми отримали купу національних брендів у всіх сферах життя через те, що заборонили російське (чи обмежили квотами), але то моя думка))

Будинок Архітектора. У 2014 я тут жив з цими хлопами.

Кожного разу заходимо до цієї будівлі. У підвальному приміщенні жили дві сотні Самооборони майдану: №14 “Вільні Люди” та №15 “Пластуни”. Обидві сотні ходили під одним прапором, але представництво Пласту було)

Будинок Архітектора. Спогади

Колись тут були столи з чаєм, а поряд молодь тренувалася працювати “євроінтеграторами”. Освоювали навички близького бою. Та сама підлога, ті самі колони. Завжди приємно поринути у спогади.

Будинок Архітектора. Спогади

Мармурові перила бачили багато. Тисячі людей, що пройшли через дві сотні самооборони, тут вешталися між стійкуванням на барикадах та відпочинком. Після традиційного походу до місця ночівлі, ми пішли грітися глінтвейном та ділитися приємними і не дуже спогадами часів Революції. За столом точилися дискусії, чи їхати під посольство КНР підтримати протестувальників Гонконгу. Неповним складом вирішили приєднатися до акції.

Акція Free Hong Kong під посольством КНР

Кількадесят людей, що вийшли підтримати боротьбу за вільний світ у Китаї, як виявилося, стали найбільшою акцією на підтримку Гонгконгу в історії Києва. Можливо, холод та вітер не дав прийти більшій кількості людей. Було приємно побачити ФРІшників та активістів інших організацій. Зазвичай, ми бачимося на подібних акціях раз-два на рік. Може, варто їх влаштовувати частіше?))

Акція Free Hong Kong під посольством КНР

Учасників було мало, але вдалося на кілька хвилин перекрити вулицю. Вперше в житті побачив “поліцію діалогу”. Останні стояли у сторонці, і не втручалися. Я за 10 хвилин промерз до кісток, тому ми рушили на майдан, де починалося Віче.

Віче “Ми маємо гідність”

Віче, як для річниці, було беззмістовним. Авторитети нації закликали єднатися, аби вижити. Вижити було складно через холод. Знайти когось зі своїх на майдані я так і не зміг, тому списувалися по кав’ярнях, зігріваючись глінтвейном.

Зігріваємося у кав’ярі під час Віче

Офіційна частина відзначення 6-ї річниці Революції Гідності на тому завершилася. Звісно, була і неформальна частина. Але вона залишиться за кадром) Було приємно всіх побачити чи почути. Боротьба триває!