Дуже суб’єктивні висновки після 6 місяців у Канаді про еміграцію та питання, які варто собі поставити до переїзду. Пост дуже спрощений, для ознайомлення перед переїздом, з моїми висновками, чому українці не залишаються в Канаді.

Західна частина Торонто з даунтауна

У Канаді цінують освіту. Випускник університету зароблятиме на першій роботі в два рази більше, ніж робочий на заводі чи будівництві. У цифрах – свіжий магістр зароблятиме середню по Канаді зарплату, а потім його дохід буде тільки зростати. Робочий на заводі заробляє половину середньої зарплати і без навчання не доросте до середньої. Доходи кваліфікованих працівників відрізняються мало, наприклад, вчитель, бібліотекар та інженер заробляють майже однаково.

В ЄС інакше – зарплата кваліфікованого працівника буде максимум на 50% більша, ніж некваліфікованого. Нема сенсу інвестувати в освіту.Тому українці в ЄС, працюючи на двох некваліфікованих роботах, є середнім класом. Після переїзду до Канади вони стали заробляти більше в абсолютних цифрах, але перестали бути середнім класом.

Цифри для орієнтиру: 1 євро коштує 1.5 канадійські долари, середня зарплата $6000CAD або еквівалент 4000 євро. Якщо українець у Польщі заробляв 1000 і жив небагато, у Канаді заробляє 2000, але, порівняно з оточуючими, став біднішим. Тому більшість мігрантів повертаються до ЄС. Найперше питання, яке маєте дослідити, чи є попит на вашу професію в регіоні, куди їдете, чи здатні отримати відповідну посаду та чи дасть ця посада рівень життя, який маєте зараз в країні перебування. Не обирайте провінцію за гарною назвою чи розташування на мапі!

Українці, що заробляли середній дохід у Польщі, жахаються цінам на життя у Канаді. Проблема не у цінах, а у доходах, і порівнювати ціни треба у містах зі співставними зарплатами. Як не мене, життя в Торонто дешевше за Амстердам, а середні зарплати однакові. Це при тому, що податки в Канаді нижчі за Нідерланди чи середні по ЄС, за виключенням східної Європи.

Закони ринку праці дають більше привілеїв власникам бізнесу, а не працівнику, як у соціалістичній Європі. Звільнити з роботи можуть за 1 день без компенсацій. У робочих контрактах відсутні лікарняні або їх дається до 5 днів на рік. Відповідно, хворіти в Канаді ви будете за власний рахунок, а якщо цим зловживаєте, то втратите роботу. Такого терміну, як “лікарняний по догляду за дитиною”, в Канаді не існує. Я добре памʼятаю, як мене бісили в українських офісах мами, які хворіли стабільно по 5-10 днів на місяць, здебільшого лікарняні до догляду за дитиною, і їх роботу виконував я безкоштовно. І як власники бізнесу не хотіли винаймати жінок з дітьми, бо взимку вони хворітимуть половину робочого часу. В Канаді такої проблеми нема, бо лікарняних нема! Я не рекомендую емігрувати до Канади тим, хто має проблеми зі здоровʼям або знаходиться у віці, коли проблеми стають хронічними. Або з дітьми, бо один з батьків не зможе працювати.

Як на мене, то, якщо все робити правильно, то за 5 – 10 років в Канаді можна піднятися на рівень, недосяжний для типового мігранта у ЄС. Але ці 5 – 10 років ви будете жити суттєво гірше, ніж в ЄС. Емігрувати варто, якщо ви плануєте працювати ще років 20+, аби забезпечити собі пенсію, тобто не варто емігрувати після 40, бо працюють в Канаді більш інтенсивно, ніж в ЄС, і до 60 років бути активним ви не зможете. В Канаді вищі зарплати, менші податки, але майже відсутнє соціалка. Країна дає можливість заробляти без обмежень, але платити за все доведеться з власної кишені. Чи здатні ви впрягтися на 20 років, аби потім піти на пенсію і жити у дешевшій країні?

В Канаді більшість професій ліцензовані. А ліцензія вимагає навчання: від одного дня онлайн для офіціанта до 5 років освіти для певної менеджерської посади. І вам 100% доведеться вчитися. Це в Україні ви могли пройти шлях від вантажника до директора, а в Канаді доведеться вчитися для кожної карʼєрної сходинки. Саме тому я кажу, що на те, аби піднятися вам знадобиться 5-10 років:
– спочатку заробити гроші на навчання
– навчання, сертифікація та ліцензування
– і тільки потім ви зростатимете у професії
Зазвичай, канадійці не визнають освіту та досвід роботи в інших країнах, тобто доведеться пройти весь шлях на гору. Звісно, є виключення – якщо ваша освіта чи досвід ну дуже потрібні на ринку праці, наприклад, інженери чи науковці.

Як на мене, то ліцензування кожної професії це добре, бо ліцензію можуть анулювати через скарги клієнтів. Якщо Ви витратили $100.000 на освіту, а потім прийшли пʼяним на роботу, обікрали клієнта чи вчинили кримінальний злочин, і вам анулювати ліцензію, то ви вже не зможете працювати по професії. Це гарний запобіжник, тому в середньому надійність та сервіс в Канаді вищі.

В Україні відсутнє ліцензування, тому кожен українець міг вивчити самостійно ази та продавати свої послуги. В Канаді спеціаліст з досвідом, але без освіти може працювати “учнем” та заробляти умовні 30% ціни свого труду, і без освіти ставку не підняти ніяк. Хіба нелегально продавати свої послуги без ліцензії, але тоді є ризик штрафів та депортації. В Канаді, як я зрозумів, не шукають порушників, і виявляють їх по скаргам громадян. Якщо ви працюєте нелегально, то рано чи пізно хтось точно поскаржиться, чи незадоволений клієнт, чи конкурент, чи сусід, якому ви заважаєте жити.

Як я писав вище, в Канаді цінують освіту. Але є нюанс. Освіта та професія мають співпадати. Саме тому 99% українців не можуть претендувати на гарну роботу, бо ніколи не працювали за фахом. Українці вважають себе дуже освіченою нацією, але абсолютна більшість жодного дня не працювали за спеціальністю у дипломі, бо закінчували університет для галочки. Наприклад, ви працювали в Україні топ менеджером в мережі, але маєте освіту у харчовій галузі, а в Канаді шукаєте будь-яку офісну роботу. І не знайдете, бо для топа у вас нема дипломів, досвід роботи не релевантний до освіти, тому вона не визнається, і починати доведеться з самого дна, як людина, яка приїхала з середньою освітою, наприклад, з Індії. Але індус краще знає англійську, ніж типовий українець, тому і тут українець програє конкуренцію. Підготуйтеся до еміграції, отримайте релевантні дипломи та досвід роботи, а в Канаді шукайте роботу за фахом, який маєте і який підтверджений освітою (чи сертифікатами)!

Канада – це країна мігрантів, я спілкувався з багатьма. Напишу дуже спрощено кілька типових сценаріїв:
1. Приїхати до коледжу, бо після 2 років навчання отримують 3-річну робочу візу. Вартість навчання від $40.000, але починають карʼєру з освітою, за 3 роки знаходять гарну роботу, аби зробити резиденцію. Чималі інвестиції мотивують вчитися і працювати.
2. Кваліфіковані працівники подаються на візу на рівні провінції на певну професію, яка підтверджена освітою та досвідом вдома. Такі кадри знаходять роботу ще до переїзду до Канади. Віза дається саме на спеціальність на рівні провінції, і ви не можете працювати деінде.
3. Віза, яку називають рабською, під робочий контракт. Знаходиш роботу, отримуєш візу, яка анулюється при звільненні з роботи.
До того ж є фінансовий фільтр – маєш показати десятки тисяч доларів на рахунках.
Українцям через війну дають робочі візи на 3 роки без фільтрів, але вони типово програють конкуренцію кандидатам з попереднього списку, бо не готуються по еміграції. Особисто знаю людей, які обрали еміграцію по опції №2 і всі щасливо живуть у Канаді. Бо готувалися, вивчали англійську, провінційні особливості та ринок праці. Зазначу, що можна отримати візу на одну професію, працювати на іншій, але тоді вам гарантовано не продовжать візу.

Для резиденції треба заробляти більше за середній рівень оплати праці по вашій професії по регіону. В багатьох країнах світу, де я жив, є фільтр типу: заробляєш понад певну суму, незалежно від спеціалізації, і отримуєш резиденцію. Таким чином країни залучають виключно висококваліфіковані кадри. В Канаді інша система, є відкрита статистика вартості години праці по кожній професії по кожному великому місту. Вивчіть ці дані як орієнтир. Коли отримаєте безстроковий контракт з оплатою вищою за середню, буде право податися на резиденцію. Перед тим треба здати тест з англійської мови, показати заощадження у банку та відпрацювати від 6 місяців на повний робочий день по професії.

Окремий абзац про українських айтішників. За даними ДОУ, перед війною середня зарплата була $3000 USD або понад $4000CAD. В Канаді середня зарплата в 2-2.5 рази вища, але вартість життя дорожча в рази, тому фінансово усі програють. Мають бути інші мотиви для еміграції. Багато хто не сплачував податки в Україні, але навіть офіційна ставка у 5% – це мізер. Мене завжди бісила культура українських айтішників, яким держава винна, бо вони привозять валюту в Україну, а тому не мають платити жодних податків. Багато українських інженерів так і не можуть вийти з цієї парадигми. Для прикладу, візьмемо річний дохід інженера
– у $100.000CAD, з яких 30% оренда житла, 30% податки і залишається $40.000CAD
– в Україні $36000USD, 10% оренда найдешевшої квартири, 5% податки і залишається $41.000CAD ($30.600UDS)
В цьому прикладі зарплата в Канаді в 2 рази вища, але після оплати усіх податків, платежів та оренди грошей залишається менше, ніж в Україні. А купити товарів і послуг в умовному Харкові можна в рази більше, ніж в Торонто. Як результат, українські програмісти, подивившись на Канаду, їдуть до Еміратів з 0% податками для резидентів або інших країн, де можна жити за готівку. Хочу сказати таким кадрам, що Україна стала жертвою агресії РФ саме тому, що бідна, бо люди не платять податки. Може, час зробити висновки з помилок та легалізувати доходи?

Оренда житла. Маленька квартира у центрі Торонто обійдеться мінімум $2500. Зазвичай, є правило у кондо, що оренда не може бути більшою за 30% офіційної зарплати. Тому ви маєте заробляти мінімум 8000 на місяць або від 100к на рік. Знайти таку роботу непросто, тому легальна оренда у гарному будинку вам не світить на перших порах. Доведеться шукати спільну оренду або переплачувати. Наявність грошей у банку не відіграє ролі, бо власники житла дивляться саме на офіційну зарплату і вважаться нормальним вимагати у кандидата робочий контракт з прописаними доходами. Як результат, ви навіть не зможете жити в нормальних умовах за адекватні гроші перший рік. Вартість оренди будинка у 50 км від центру Торонто стартує від $2500 і таке житло часто орендують на кілька родин. Більшість живе за містом і щодня їздить на роботу, витрачаючи години в дорозі. Часто мігранти з офіційними доходами орендують будинок та здають кімнати в суборенду. Наприклад, будинок з 6 кімнатами за $3000, з орендарів беруть від $1000 за кімнату, тобто суборенда половини спалень покриває плату за будинок. Пишу про це, бо, найвирогідніше, ваша перша домівка буде саме суборендою. А за кілька років ви самі станете такими хостами, які пхають ліжко у кожну комору, аби заробити на новоприбулих)))