•  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Учасникам пропонували провести декілька днів у безпечному просторі та «продіалогувати» родинні історії, аби спробувати переосмислити стереотипи з метою подолання конфліктів, які мають корені у родинній/місцевій/національній пам*яті.
Френдлі Юкрейн - Загоєння минулого

На фото людинка у футболці «Friendly Ukraine», а може, це все, що треба Україні для подолання проблем, що грунтуються на історичному минулому, бути трохи френдлі? Учасникам, які знаються на маніпуляціях, цікаво було побачити, які технології найбільш ефективні для розв*язання прихованих конфліктів учасників, які впливають на світосприйняття і діють непомітно для самої людинки. Було б гарно подискутувати з цих проблем, але формат діалогу не давав такої можливості, довелось брати своє на кава брейках, маніпулюючи тим глибинним, яке, проявляючись, прибиває теплоту відносин у рамках «діялогу», але кава з канхветками повертала атмосферу довіри назад. На жаль, про образи минулого розмовляти фактично не довелось через одноманітність учасників за географічною ознакою. Тобто, розмови були, але не було розкрито жодного конфлікту. Той факт, що його не запрограмували модератори, досі не дає спокою, невже формат діалогу не передбачає жодного емоційного забарвлення та стадії конфліктів, бо я їх програмую сам і доводжу до кульмінації, аби «порішати все» та не повертатися до них надалі. Здавалося, що розмаїття зібраних грибів у сусідньому лісі перевищує геграфічне («стереотипне»). Не все було так однозначно, були і лікарі, і молода політик, і викладачі шкіл/садків/ВНЗ, і студенти з аспірантами, програмісти з журналістами, технологи, благодійники з юристами, люди з різних соціальних прошарків, але вони були об*єднані спільною історією, спільним вишколом, не було конфліктів світоглядних, чи конформізм, чи орги, звісно, я покладаю всю відповідальність на перше, прибили можливість розв*язання конфліктів, які грунтуються на різному сприйнятті історичного минулого.
Різноманітні гриби з лісу на Старому Салтові

На івенті були представлені два покоління українців, здебільшого конформісти та декілька журналістів з НУОшниками, які суттєво на хід дискусії не впливали, хіба що передостаннього дня, коли мали провести дослідження на обрану тему та презентувати його.
День перший, безпечний простір починається з Олекси Стасевича. Кожного разу, як пакуєш речі на треник/фест/конференцію, не дають спокою можливі проблеми: кого вони там відібрали, з ким та де жити, чи вдастся хоч одну ніч спати, чого від цього натовпу очікувати, скільки незабутніх знайомств буде цього разу? Більшість відповідей, не озвучених фасилітаторами заходу, я отримав одразу, коли ввечері приїхав на залізничний вокзал Харкова аби почати подорож на Старий Салтів та вглиб себе, побачив знайомі обличчя серед учасників, багатьох дівчат та Олексу, який вміє настроювати на правильний лад. Безпечний простір починається з… відповідь ви знаєте, з Олекси, але не тільки про нього мова: на базі відпочинку ОблГазу було дуже холодно, і грітися потрібно було всім разом, з першої до останньої секунди семінару, а магазин найближчий за 10 км, а обігти через ліс за напоями ніхто не захотів, тож довелося встановлювати емоційні зв*язки, шарити (від англ share) духовне тепло та ним грітися! Деякі особливо багаті на внутрішній світ учасники ходили по гриби, бо мали зайве тепло!!!
Команда

За такої температури повітря треба було грати! З початку для встановлення довіри, а потім тупо грітися, тому мафію замінили на більш рухливі ігри або гумористичні, бо сміх не тільки подовжує життя, але і гріє! Перевірено на власному досвіді! Тому спочатку мене копали, я падав хтозна куди, але мене ловили і копали знову… оскільки я був з закритими очима, то не бачив, хто це робив і помститися не зміг))) Потім, увесь такий побитий, грав у сидячу гумористичну гру, де треба було вгадувати та малювати відповіді, переді мною купа листочків не тому, що я поганий художник, це все магія ммммм бюсту Марисі, від якого складно було відвести погляд)))
Ігри на семінарі, довіра та гумор

Багацько було презенташок, одну з яких довелось розбити в пух і прах (представляв її історик Олександр Зінченко –академічного типу людина, послідовна, але не сумісна з критикою, – про політику пам’яті). Так нас м*яко підвели до оповідання родинних історій. На жаль, було багато схожих, тому виділити можу лише дві світлини, на одній з яких тримаю у руках фото Свєти сторічної давнини та розповідь мого партнера по команді з сімейним деревом. Не часто побачиш маніпулятора на колінах, особливо фахівця такого рівня! За таку світлину треба гроші брати)))
Правдиві історії, сімейні дерева та світлини

Отримавши компромат один на одного (з родинних історій), в останній день всі мали можливість запропонувати теми для дослідження та використати отримані дані для перемоги власної! Ходять чутки, що на «папєрєднєм» семінарі теми, що хвилювали учасників, були типу «алкоголізм», і де там історична пам*ять??? А може, кримчани, які проводили його, найрозумніші, і не «шерше ля фам», а саме алкоголь змінював хід історії та керує нами через ДНК-пам*ять? Цього разу, учасники запропонували 20 тем, а групувалися навколо п*ятьох за них, які разом з правилами отримали почесне місце на дверях.
Теми досліджень команд на тренику

Правила усміхнули, але були доречними: окрім стандартних, правило обігрівачів (для тих, кому тепла душі не висточало) та конфеденційність – бо учасник з Донецьку дістав та вмикнув диктофон – аби прозвітувати перед своєю командою))) нічого не подумайте, команда у нього благодійників, але треник носив приватний характер та запис заборонили. Не складно побачити, що тема пана Сергія, до якої долучився пан Маніпулятор першим, а потім підтягнулася журналістка з півдня України, яка ще й долучила подругу, зібрала усю команду збирачів грибів! Решта учасників досліджували конфлікт ідентичностей на побутовому рівні, способи передачі родинної історичної пам’яті, можливість пробачення образ минулого, різниця у сприйнятті радянської та сучасної дійсності. Тема маніпуляцій отримала купу емоційних висловів на свою адресу, що дюже приємно, коли зачіпає аудиторію за живе)
Презентація роботи команді

Дослідження тем звели до соціологічного вивчення аудиторії, побудови цільових груп та проведення інтерв*ю (діалогу), обробки даних командою та представлення висновків на презенташці. Команді, що вивчала маніпулятивні технології, було легше, бо спілкування на решту тем та відповіді інтерв*юерів допомагали скласти загальну картину, охоплення аудиторії було максимальним, тому емоції зашкалювали, бо їх підігрівали! Висновками ділитися не буду, бо ще планую звертатися до учасників з питаннями власного проекту, який дозріває і базується на «Загоєнні минулого», приведу лише вміст презенташки команди. Багато в чому ідеї співпадають з лекцією пана Зінченко, але він їх представляв у одній площині, а на питання, як таке можливо, що мистецтво та родина, освіта та особистість лежать у одній площині і є складовими конструкора пам*яті відповідав нервово та не по суті)
Презентація

Отримана база знань (відповідей), емоційність сприйняття ЦА тез теми про вплив «маніпуляції історичною пам*яттю» на щоденне сприйняття світу учасниками діялогу та конфлікти поміж ними дають наснаги розвивати тему та розвивати базу знань (правдивих історій), яка переосмислюється та кристалізується. Наприклад, конфлікт ідентичностей на побутовому рівні багато в чому нав*язується, а невідворотні зміни у способах передачі родинної історичної пам’яті впливають не лише на спадщину майбутніх генерацій, але і на можливість пробачення образ минулого та переосмислення радянської та сучасної дійсності. Тому збирати базу доведеться ще довго, хто бажає допомогти? Поки нас знищують, запитайте себе: «Хто, якщо не ми?» Без розуміння схем маніпуляцій з історичню пам*яттю простими людьми, для чого її варто висвітлити на простих прикладах з життя українців та розпочати хвилі діалогу, ми не пробачимо минулого, не зрозуміємо культуру один одного та будемо сваритись з сусідами, якщо від внутрішніх сварок буде час перевести подих.