Наступна за побиттям беркутом ніч мала бути спокійною, бо приїхали сотні тисяч людей, і продовжували приїжджати. Тому стійка були файною, лише п*яних виводили з майдану, бо новоприбулим не висточало місця. Без окулярів, я бачив небагато (окуляри розбив беркут), але дівчат,… Continue Reading →
Після побиття беркутом вночі, коли покалічили сотні хлопців, і моя морда виглядала так:
Звісно, мій шлях до самооборони був іншим: через побиття беркутом, я вирішив самоорганізуватись, але записував до лав волонтерів і тих, хто діяв за інструкцією
Фотки шукаю) О першій ночі зі сцени пролунали страшні слова: розпочинається напад на майдан. Стало страшно, але проти загрози становлення міліцейської країни гуртуються швидше, ніж від інших проблем, і побігли дівчата на барикади. За ними підтягувалися хлопці, і роздавалися крики… Continue Reading →
Як для людини, яка не служила у армії, побачити, як 50 хлопців сплять у невеликому приміщенні, було трохи шоком. У наметах спав, але не штабелями! Повірте, такий відпочинок – файний, бо хата у центрі міста, а деяким хлопцям доводилось їхати… Continue Reading →
Вперше в житті розпалював буржуйку))), але за температури -10·С, грітися було найважливішою складно на вулиці. Перший блін не був комом, буржуйка розчервонілась та спробувала спалити намет))) Гаряча штучка, що тут додати)))
Майдан живе, і серце його б*ється. Свідчення тому – розширення його меж до перетину вул. Грушевського та пров. Кріпосного, де стояли намети майдану.
Відтепер знатиму, що 6 грудня – день військовослужбовців України. П*ятниця, 6 грудня, після першої ночі на майднані, виявилась активною! Пішов у колоні хресною ходою по урядовому кварталу поздоровляти буркут та внутрішні війська з професійним святом. Побачив, скільки їх брата ховаються… Continue Reading →
Рішення їхати до столиці на Євромайдан визрівало поступово: щоденні походи на харківський євромайдан та популізм, що там лунав, змушували думати, чи усюди так? З роботи не пускали на мітинги, мотивуючи це тим, що я не відпрацював потрібний час. Той факт,… Continue Reading →
© 2026 Serhii Dymenko blog — Powered by WordPress
Theme by Anders Noren — Up ↑