Category
Історії
Мало цим хлопцям походу на Межигір’я, вони на зворотньому шляху накинули ціпок на двері офісу Партії Регіонів на Липськиій. За тиждень проходив вночі повз той офіс, охоронець стояв на вулиці і танцював від холоду) За декілька годин проходив знову –… Continue Reading →
Сиджу у наметі, записую до самооборони. Перевіряю бажаючих, шукаючи ментів та інших провокаторів, змінити нема кому, вивчаю психологію))) Раніше з такою кількістью провокаторів та співробітників МВС не доводилось спілкуватись, а тут… приходять, скануємо один одного, шо, весело! Багато антимайданівських підходять,… Continue Reading →
Когда они пришли за коммунистами, я молчал — я не был коммунистом. Когда они пришли за социал-демократами, я молчал — я не был социал-демократом. Когда они пришли за профсоюзными активистами, я молчал — я не был членом профсоюза. Когда они пришли за мной —… Continue Reading →
Краще бути добре організованим, ніж сам по собі) Ось я і вступив до лав 14 сотні, отримав постійне місце для обігріву та їжі. А найголовніше – купу друзів, з якими ще доведеться стільки пережити, ммм, ще стільки історій розказати)))
Наступна за побиттям беркутом ніч мала бути спокійною, бо приїхали сотні тисяч людей, і продовжували приїжджати. Тому стійка були файною, лише п*яних виводили з майдану, бо новоприбулим не висточало місця. Без окулярів, я бачив небагато (окуляри розбив беркут), але дівчат,… Continue Reading →
Після побиття беркутом вночі, коли покалічили сотні хлопців, і моя морда виглядала так:
Фотки шукаю) О першій ночі зі сцени пролунали страшні слова: розпочинається напад на майдан. Стало страшно, але проти загрози становлення міліцейської країни гуртуються швидше, ніж від інших проблем, і побігли дівчата на барикади. За ними підтягувалися хлопці, і роздавалися крики… Continue Reading →
Як для людини, яка не служила у армії, побачити, як 50 хлопців сплять у невеликому приміщенні, було трохи шоком. У наметах спав, але не штабелями! Повірте, такий відпочинок – файний, бо хата у центрі міста, а деяким хлопцям доводилось їхати… Continue Reading →
Майдан живе, і серце його б*ється. Свідчення тому – розширення його меж до перетину вул. Грушевського та пров. Кріпосного, де стояли намети майдану.