Краще бути добре організованим, ніж сам по собі) Ось я і вступив до лав 14 сотні, отримав постійне місце для обігріву та їжі. А найголовніше – купу друзів, з якими ще доведеться стільки пережити, ммм, ще стільки історій розказати)))

З прапором нашої сотніА ось хлоп*я, з яким познайомився біля буржуйки (насправді до того, але не псуватимемо історію) у наметі, як не сфоткатись з харків*янином! Одне з  перших знайомств у сотні, однака) Якщо не забув, зовуть цього пана Їжаком, хоча не знаю, чому – я б його назвав засланим Миколайчиком, бо обіцяє він з три короба, але робить щось геть інше) Пообіцяв мені нові окуляри (беркут розбив при штурмі 11 грудня), а привіз до Київа 2000 протигазів. Майже те саме 😉 Файно, що є справжній Миколай (який подарував мені термос), тому моя віра у казку ще жевріє… А загалом… у такому обмундируванні та під цим прапором я стійкував наступні тижні.

Прапор 14 сотні, з Їжаком при повному параді