Краще бути добре організованим, ніж сам по собі) Ось я і вступив до лав 14 сотні, отримав постійне місце для обігріву та їжі. А найголовніше – купу друзів, з якими ще доведеться стільки пережити, ммм, ще стільки історій розказати)))
А ось хлоп*я, з яким познайомився біля буржуйки (насправді до того, але не псуватимемо історію) у наметі, як не сфоткатись з харків*янином! Одне з перших знайомств у сотні, однака) Якщо не забув, зовуть цього пана Їжаком, хоча не знаю, чому – я б його назвав засланим Миколайчиком, бо обіцяє він з три короба, але робить щось геть інше) Пообіцяв мені нові окуляри (беркут розбив при штурмі 11 грудня), а привіз до Київа 2000 протигазів. Майже те саме 😉 Файно, що є справжній Миколай (який подарував мені термос), тому моя віра у казку ще жевріє… А загалом… у такому обмундируванні та під цим прапором я стійкував наступні тижні.
08/01/2014 at 01:39
Ах ти ж сволочъ неблагодарна! Після того, що я віддав найкращі роки свого життя задля спільних дєлюгів, ти мене отако на всю страну позориш, сучий потрох!
08/01/2014 at 01:48
За пиво можу відкорегувати пост)