Когда они пришли за коммунистами, я молчал — я не был коммунистом.

Когда они пришли за социал-демократами, я молчал — я не был социал-демократом.
Когда они пришли за профсоюзными активистами, я молчал — я не был членом профсоюза.
Когда они пришли за мной — уже некому было заступиться за меня.

Брак ресурсів змушує владу йти до кожного в хату за власністю, ця доля не омине жодного, і тих, хто, зараз на майдані, і тих овочів, що ховаються по норах. Без реформ країна розлагатиметься й далі, і лише позбавлення власності кожного українця дасть можливість Азіровим існувати. Навіть жителів антимайдану це теж стосується, бо їх розвели на гроші, а скоро підуть по домівках. Тому маємо питання на кону не тільки «воля або смерть», а і «власність або смерть». Тому маю стояти і за себе, і за тих овочів, що сидять по хатах…

Для мене особисто суспільство України розділилось на три частини: овочі, щури та люди, які мають позицію (та сміливість за неї боротися). Сенс перебування на майдані став яснішим: берегти спокій останніх та працювати з першими, і зменшувати їх кількість. Кількість щурів незмінна у державі, а шкода. Чи може хто-нелудь назвати інші класифікації?))) Так розпочалася моя діяльність як піарника та ПMа на Євромайдані, і натхнення поки не бракує.

Допомогаю людям усвідомити, що влада, наймана кожним з нас, діє жорстокими репресіями, спочатку по відноошенню до активістів, потім прийдуть в гості і до планктону. А до щурів завітають двічі: спочатку свої, потім репресовані повернуться, аби подивитися в очі. Тому маємо звільнити владу, яка не виконує обов*язки та використовує силу проти громадян.

Працюю по трьох напрямках:

  1. поширення мирного супротиву,
  2. проекти, які вирішують конкретні проблеми або організація діялогу між опонентами,
  3. іноформаційна робота, аби кожен брав відповідальність за країну на себе, не покладаючись на політиків тощо

Шукаю волонтерів у команду, звертайтеся)))