Перелік маніфестів організацій Євромайданів України:

  1. Програмний Маніфест Майдану

  2. План дій ДемАльянсу
  3. Маніфест громадянської реформації (цікава народна творчість)
  4. Список оновлюватиметься

На жаль, більшість пропозицій (цілей) у маніфестах, не відповідають крітеріям:

  • Осяжні: потрібно написати хоча б декілька слів про те, коли вони будуть досягнуті та в який спосіб.
  • Гідні довіри: потенційні учасники повинні повірити, що їх реально досягнути
  • Мобілізуючі: після першого перегляду плану люди повинні одразу побачити, де в ньому є місце для них
  • Конкретні: маємо формулювати бажання як цілі або проекти (як мінімум СМАРТ)

як наслідок, чудові плани/побажання неможливо буде виконати

За визначенням,  відповідальна демократія – кожен громадянин усвідомлює свою особисту і постійну відповідальність за долю держави. Багато хто вважає, що це заперечує лінощі, стереотипи, скиглення і насильсницькі методи запровадження рішень. У той же час всі вимагають від влади почути майдан та скиглять, що Янукович ігнорує народ. Якось нелогічно. Хіба майдан будували без опору?

Непогані пропозиції до плану дій, озвучені на форумі, збігаються багато у чому з популярними, але зі змістовною частиною все нібито ОК:

1. Грудень 2013 – наймасовіший стихійний ПРОТЕСТ. Протест, в основі якого був емоційний мотив. Відповідно, “плану наступу” не мав ніхто (не тільки опозиція). План готується зараз нами.

2. В умовах “внутрішньої окупації” (чи узурпації, чи «мафіозної влади» тощо) протест не є достатньо ефективним, варто перейти від ненасильницького ПРОТЕСТУ до ненасильницького СПРОТИВУ.

3. Ціннісну основу спротиву варто шукати не теоретично, а через аналіз колективних практик на євромайданах. Базові цінності: свобода, гідність, справедливість; наступні – солідарність, відповідальність, самоорганізація та самоврядність, прозорість, креативність.

4. На цих цінностях може бути побудована горизонтальна мережа самозахисту та взаємодопомоги. Для цього потрібен комунікативно-інформаційний сервісний майданчик.

5. На цьому майданчику крім координації та комунікації може створитися спільне бачення стратегії ненасильницького спротиву.

6.Елементи спротиву:

– економічний (бойкот товарів та послуг, мінімізація податків та хабарів, “свій до свого по своє”);

– інформаційний (пропаганда та підтримка незалежних ЗМІ);

– правовий (нелегітимність конституційних змін 2010 року і, відповідно, усіх державних інститутів);

– візуально-символічний (субкультура щоденного використання стрічок, прапорів, прапорців, портрети узурпаторів та окупантів лише в перевернутому вигляді);

– дискурсивний (уникання використання без лапок слів “президент”, “голова уряду” як нелегітимних).

7. Формування елементів народної (паралельної) влади: безпекові утворення самозахисту, бюджетування, народні суди, представницькі органи.

8. Формулювання завдання для опозиції (не тільки парламентської) під гаслом “зміна системи, а не облич” та контроль за виконанням.